Cпецпроекти

Головні проблеми сучасного фемінізму


Можливість голосувати, вступати до вишів, працювати і ще безліч прав для жінок – це заслуга саме фемінізму. Він і досі потрібний, адже нерівність у суспільстві зберігається і не всі дівчата/жінки мають ті самі права, що й чоловіки. Залишаються такі проблеми, як перелік заборонених професій, у деяких країнах заборона абортів, відсутність доступу не тільки до освіти, а й навіть до необхідних засобів гігієни (тампонів та прокладок). 

Сучасний фемінізм має вирішувати безліч завдань. Та при цьому є проблеми, що можуть цьому завадити. Про це – детальніше.

Що таке сучасний фемінізм: екскурс в історію

Виділяють три хвилі фемінізму. 

Перша хвиля – це суфражистський рух, який набрав обертів наприкінці 19-го століття й тривав до середини 20 століття. Головною метою суфражисток було досягнення права голосувати (а жінки довгий час його не мали), а також забезпечення права на власність для одружених. 

Друга хвиля – 60-ті-80-ті роки 20 століття – це боротьба за юридичну та соціальну рівність обох статей. Право на освіту, на роботу, на відхід від традиційної ролі домогосподарки – те, за що виступали представниці другої хвилі.

Третя хвиля – від дев’яностих і до сьогодні – те, що якраз і називають сучасним фемінізмом, – боротьба не тільки за остаточне зрівняння прав чоловіків та жінок, а й за знищення гендерних стереотипів, припинення практик, що калічать (наприклад, жіноче обрізання), вільний доступ усіх дівчат та жінок до гігієнічних засобів (у багатьох регіонах досі не знають, що таке прокладки й тампони), знищення патріархального ладу та відхід від «традиційної родини», де жінка є безправною (у деяких країнах досі є традицією договірні шлюби, коли батьки підбирають доньці нареченого, вона не має права працювати і може залишитися на вулиці без речей у будь-який момент). 

Представниці третьої хвилі також зосереджують увагу й на інших проблемах: сексизмі та об’єктивації жіночого тіла, наявності «скляної стелі» навіть у розвинених країнах, різних стандартів краси для чоловіків і жінок. Не забувають і про загальнолюдські проблеми, з якими теж борються: расизм, сексизм, ті ж токсичні гендерні стереотипи та нав’язування певних гендерних ролей, гомофобія, соціальна нерівність тощо.

Наміри в сучасних феміністок – світлі. Та все ж із самим феміністичним рухом є проблеми. З’ясовуємо, що не так із сучасним фемінізмом і на які проблеми насамперед варто звертати увагу.

Незлагодженість у фемтусовці

Це проблема майже будь-якого руху: всі його представники/-ці не можуть зійтися в єдиних поглядах. Серед феміністок також є безліч суперечок та скандалів: радикальні феміністки звинувачують ліберальних у м’якості та прихильності до чоловіків, ліберальні радикальних – у жорстких методах, ненависті до всього чоловічого роду та жінок, які не розділяють їхні цінності. Деякі представниці фемруху розповідали, що їм доводилося стикатися із жорстокістю, цькуванням, звинуваченнями та насмішками всередині самої тусовки, яку вони вважали максимально толерантною. Що вкотредоводить: зміни світу треба починати із себе і своєї мікроспільноти. Доки ти не ставишся до оточення толерантно та звинувачуєш одружену жінку в тому, що вона «підкорилася чоловікові», про яке рівноправ’я може йтися?

Вирішення за інших жінок

Проблема, що пов’язана з попереднім пунктом. Фемінізм передбачає рівні права для жінок і чоловіків, зокрема право на освіту і роботу. Є дівчата, які роблять власний вибір на користь родини: за своїм бажанням одружуються, народжують дітей та комфортно почуваються в ролі домогосподарки. І їм нерідко доводиться стикатися зі звинуваченнями з обох батьків: родичів-традиціоналістів, які постійно дають поради щодо правильного материнства тощо, з іншого – з боку феміністок, деякі з яких апріорі вважають домогосподарство нав’язаним вибором і всіма силами намагаються від нього відмовити на користь кар’єри та фінансової незалежности.

Одна з головних цілей фемінізму – надання жінці (і чоловіку, до речі, теж) права вибору. Кожна повинна мати можливості як здобувати вищу освіту, так і проходити курси/відмовлятися від вступу до університету; бути чайлдфі або народжувати трьох дітей; будувати приголомшливу кар’єру чи приділяти всю увагу родині. І, роблячи вибір, бути впевненою, що отримає підтримку, а не стане жертвою цькування і непроханих порад.

Підтримка феміністичного контенту/мерчу будь-якої якости

Третя хвиля фемінізму суттєво вплинула на маскульт. Тому, наприклад, у кіно за останні роки ми змогли побачити значно більше героїнь, ніж раніше, до того ж різнопланових. Та є і зворотній бік: на жаль, не завжди ці стрічки якісні. Деякі з них просто повторюють сюжети улюблених фільмів, тільки тепер головні ролі грають жінки. Знімають продовження відомих стрічок зі зміною персонажів-чоловіків на персонажів-жінок. Засилля не найякісніших римейків – навряд чи те, чого ми чекаємо від кінематографу, і не варто підтримувати фільми тільки через те, що головні ролі там грають жінки. Це не показник якости. Як і фільми, у яких головну роль грає чоловік, не є апріорі сексистськими.

Проблема підтримки стосується і мерчу: умовна футболка із написом «Girls Power» стає не настільки феміністичною, коли дізнаєшся, що вона зшита у жахливих умовах жінкою, яка отримує за свою роботу копійки.

Невизначеність

Через незлагодженість фемруху та максимально різні прояви фемінізму – від організації притулку для постраждалих від домашнього насильства до малювання картин менструальною кров’ю, – власне, у багатьох випадках залишається незрозуміло, до чого прагне третя хвиля. Так, різні прояви пояснюються елементарно: мабуть, у кожної дівчини, яка позиціонує себе як феміністка, є своє бачення руху та проблем, що потрібно вирішувати насамперед. Для когось це об’єктивація жіночого тіла, для когось – недоступність освіти для дівчат у деяких регіонах. І всі ці проблеми справді важливі. Та при цьому невизначеність залишається. Профеміністичні видання для жінок в одному матеріалі наголошують на прийнятті себе такою, яка ти є, в наступному рекламують підбірку засобів для досягнення «скляної шкірі». Феміністки наголошують на рівноправ’ї та повазі до всіх жінок і засуджують подруг за антифеміністичну позицію. 

Є навіть поділ на «правильний» і «неправильний» фемінізм, і другим може вважатися все, що шокує непідготованих традиційно налаштованих людей: відкрито говорити про те саме жіноче обрізання; випускати інтерв’ю із жінками, які стали жертвами пролайф і через постпологову депресію вбили власну дитину; влаштовувати виставки «У що була одягнена жертва», виставляючи речі постраждалих від насильства. А про все це варто говорити, не знецінюючи при цьому важливість питань про вимоги до жіночої краси й доглянутости. 

В ідеалі світ має забути про «правильний» і «неправильний» фемінізм. А ще – теж в ідеалі – стати світом, де фемінізм не буде потрібним.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: