Cпецпроекты

П’ять років потому: «Димна Суміш», яку ми пам’ятаємо


0 1101 103
Перше квітня 2012 року. Львів, фестиваль «Руйнація». Сірі стіни великої промислової будівлі, на які нанесено графіті з назвами гуртів, що виступатимуть – «Тол», «Анна», «Тонкая Красная Нить», (həd) p.e., «Димна Суміш»… Для останніх виступ на фестивалі стане прощальним.

Вже за тиждень фронтмен Саша Чемеров розпустить групу через неможливість «миритися з ситуацією в нашій країні — коли культура на останньому місці, а натомість панує суцільна політика, зомбування, соціальні експерименти та лагідний тоталітаризм».

Відкритий лист завершується оптимістично: «Побачимось в іншому часі, за інших обставин». Час настав у липні 2017-го. Саша повернувся з Лос-Анджелеса і разом зі своїм проектом The Gitas і «Димною Сумішшю» зіграв концерти у Києві і Тернополі. На черзі – Львів. Напередодні виступу у FESTrepublic. club ми попросили відвідувачів фестивалю «Руйнація» пригадати, яким був останній концерт «Димної Суміші» у Львові. П’ять років потому…

«Димна Суміш» на фестивалі «Руйнація». 1 квітня 2012 року. Фото Є. Кренцера

М’яч Дредбол

Ведучий фестивалю «Руйнація», радіоведучий, музикант

Я добре пам’ятаю той виступ на «Руйнації». Майже кожен тодішній концерт «Димної Суміші» супроводжувався скандальними вчинками музикантів. Цей виступ теж не лишився осторонь – розбита гітара, леопардові штани чи майка (вже не пригадаю). Багато відвідувачів фестивалю чекали саме їх. «Димна Суміш» виступала відразу перед американцями (həd) p.e. – хедлайнерами вечора. Як на сцені, так і поза нею Саша Чемеров не приховував, що це один з останніх виступів групи. Вже потім з’явилась інформація, що він поїхав в Америку.

Скажу чесно, я далеко не фанат «Димної Суміші». Звісно, слухав багато пісень, але знавцем їхньої творчості себе назвати не можу. Ця група була унікальною тим, що дозволяла собі грати доволі важку музику і при цьому потрапляла в ефіри телеканалів і FM-станцій. А п’ять чи шість років тому це було фактично нереально.

З одногу боку, це непорушний спокій, заглиблення в себе, а з іншого – божевільний рок-н-рольник, здатний розтрощити гітару, барабанну установку і просто на сцені послати всіх під три чорти. Саша – загадкова особистість

Важко пояснити і харизму Саші Чемерова. З одногу боку, це непорушний спокій, заглиблення в себе, а з іншого – божевільний рок-н-рольник, здатний розтрощити гітару, барабанну установку і просто на сцені послати всіх під три чорти (як це було свого часу на фестивалі «Республіка»). Саша – загадкова особистість. Думаю, цей фактор також завжди приваблював прихильників.

Станом на 2012-й «Димна Суміш» – унікальна група. А от щодо 2017-го маю сумнів. Минулого тижня слухав їх на «Файному місті» у Тернополі. Чемеров замкнутий на сцені, інтровертний. Той же Женя Галич з O.Torvald, який, як на мене, є еталоном українського рок-артиста (як в житті, так і на сцені), є значно цікавішим, справжнім. Зрештою, ми всі з часом змінюємось і чимало переосмислюємо.

Ольга Вишня

PRменеджер

«Димну Суміш» вперше почула у 2005 чи 2006 році. Тоді рок був у тренді. Вони вирізнялись — голос, звук, не примітивні тексти. Мали харизму. І мали соціальну позицію. Пригадую, як вони з «Крихіткою Цахес» виступали на підтримку руху sxe. І з роками росли, ставали важчими і психоделічнішими. Люблю вокал Саші Чемерова. І нові пісні не розчарували. З їхньою музикою пов’язано багато особистих історій. Дуже чекаю на концерт.

Віктор Новосьолов

Лідер гурту «АННА», засновник і організатор фестивалю «Руйнація»

Чутки про розпад «Димної Суміші» поширювались ще за рік (а то й більше) до «Руйнації». Може, Саша не казав про нічого конкретного, але це відчувалось. Це відчували як музиканти, так і відвідувачі. Багато людей чекали цього виступу, хотілось подивитись музикантам в очі. На останніх піснях можна було побачити сльози.

Мені знайоме це відчуття, коли стоїш на сцені і усвідомлюєш: все, це кінець (група «АННА» призупиняла діяльність на 2 роки – Ред.). Важке, дуже важке відчуття.

Пригадую, як Саша, виконуючи на біс «Океан», розтрощив гітару. Звісно, я як організатор страшенно переживав. На мені – оренда всієї апаратури. А хлопці енергійні, запальні. Не тільки гітару можуть поламати (сміється – Ред.). Але все обійшлося добре, без скандалів.

Наскільки мені відомо, розчарування Саші у стані українського шоу-бізнесу нікуди не ділось. І його можна зрозуміти. Так, люди приходять на концерти, група довго не виступала. Але суттєвого прогресу, докорінних змін не відбулось. На жаль.

Святослав Роман

Засновник концертної агенції sviat promo

У пам’яті збереглось кілька скріншотів з того вечора на «Руйнації», але жоден виступ особливо не вразив. Та й прихильником «Димної Суміші» я б себе не назвав. Це був період субкультур, що помалу себе відживали. Готи, панки, емо, металісти і так далі. Люди слухали музику, характерну певним спільнотам. «Димна Суміш» не вписувалась у жодну з них. Групу почали цінувати тоді, коли цей поділ зник. Слухачі відкрили ширший спектр музики, перестали відкидати музичні напрямки на ґрунті приналежності до певної субкультури.

Публіка, яка тоді слухала «Димну Суміш», –  виросла. З’явилась нова аудиторія, що дозріла до цієї музики. Почала слухати вже після того, як група розпалась. Я – серед них.

Група не виступає 5 років. Жодної промоції, реклами. Навіть не всі альбоми є у вільному доступі. А кількість прихильників збільшується. Дивно, правда?

Я був на першому виступі «Димної Суміші» після повернення — 17 липня у київському клубі Sentrum. Це один з найбожевільніших концертів у моєму житті. За звучанням, за настроєм, за тим, що відбувалось у залі. Таких масових слемів і стейдж-дайвінгу в Україні я ще небачив. Коли у цьому задіяно не 5 відсотків відвідувачів, а цілих 80.

Жодної промоції, реклами. Навіть не всі альбоми є у вільному доступі. А кількість прихильників збільшується. Дивно, правда?

Зізнаюсь, хвилювався перед цим концертом. Були переживання, що група збереться, але це не буде круто. Потім би говорили: от, приїхав бабла скосити. Але за ставленням Саші Чемерова до цього виступу, до його підготовки стало очевидним, що він хоче зробити все на найвищому рівні. І він це зробив.

«Димна Суміш» належить до тих гуртів, які не можуть зникнути. Вони можуть не грати, але заперечити факт їхнього існування вже неможливо. Так само, як «Кому Вниз», які можуть не виступати місяцями і навіть роками, але музика нікуди не зникає.

Чи піду я на концерт в суботу? Не знаю, вагаюся. Я досі під враженням від виступу у Sentrum’і. Боюсь сказати завтра фразу «тоді було краще».

Анаід Агаджанова

Продюсер фестивальної студії радіо SKOVORODA

«Димна суміш» для мене – це історія більше ніж тільки про музику. Це те, що є у моєму щоденному плей-листі і на чому зав’язано багато важливих моментів.

Вперше почула їх наживо, якщо не помиляюсь, у 2009-му на фестивалі «Захід», пам’ятаю і виступ на «Руйнації». Тоді я, звісно, не все розуміла і могла оцінити. Але якраз останні роки три почути «Димну Суміш» хотілося все більше. Теперішні концерти групи – це унікальний шанс доторкнутись до тих речей, які раніше не цінувались.

Важко порівняти сьогоднішню «Димну суміш» з тією. Я почула їх вперше у 17 років, а зараз мені 26-ть. Музика, як на мене, залишилось такою ж. Але ми не були готові до того, що нам пропонували. Ця музика випередила себе вже тоді.

Чи готова публіка зараз? Про готовність говорять солд-аути на двох київських концертах. Але тепер питання в іншому – що ми можемо запропонувати? Саша Чемеров, наскільки я розумію, пройшов складний шлях в Лос-Анджелесі. Він і зараз його проходить. Мені здається, що цей успіх в Україні – занадто мала винагорода за ці зусилля.

Зрештою, «Димна суміш» була доволі успішною групою і до розпаду. Їхні треки грали з кожного ящика. Думаю, що і розійшлись вони швидше через те, що музичний ринок не міг запропонувати чогось відповідного їхньому рівню.

Минулого тижня я була на «Файному місті», стояла під сценою, запам’ятався погляд Саші перед виступом. Його очі… Таке не забувається. Якийсь непорушний спокій і неймовірна сконцентрованість, а водночас ти розумієш, скільки емоцій всередині. Звісно, кожен йде на концерт за чимось своїм. Якби він так простояв навіть цілий концерт, я б отримала рівно те саме. Не завжди потрібно трощити гітари і носитись по сцені, щоб показати круте шоу. Іноді достатньо одного погляду, щоб все зрозуміти.

Заголовне фото: Dima Kunitski

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
 

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: