Мисливці за старовиною: найгучніші пограбування львівських музеїв


1559 0 0

4 січня генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк заявив про зникнення з фондів 95-ти унікальних кириличних стародруків, вартість яких може сягнути десятків мільйонів доларів. Керівництво галереї вже повідомило про інцидент СБУ і поліцію. Поки правоохоронці шукають винних, bit.ua дізнавався про найрезонансніші крадіжки музейних експонатів у Львові.

Пограбування «Ареналу»

1

Перший в історії незалежної України збройний напад на музей стався саме у Львові. Наприкінці травня 1991 року пограбували львівський музей історичної зброї «Арсенал». Троє грабіжників навідалися у суботу об 11 годині дня. Один із них підійшов до каси, де був телефон, і, погрожуючи пістолетом, наказав усім (разом із беззбройним охоронцем) лягти на підлогу.

У цей час інший злочинець вибив ногою виставкове скло і поцупив 6 старовинних шабель, серед яких – дві польські, іранська, австрійська, японська… Це були найдорожчі експонати, інкрустовані кісткою моржа, коралами та бірюзою. Як згодом розповів Богдан Чайковський, тодішній директор Львівського історичного музею, шаблі були закріплені у вітрині, тому їх виривали просто по-варварськи, деякі пошкодили.

Після пограбування працівники музею ще довго не могли додзвонитися до міліції. Правоохоронці прибули на місце події аж через 40 хвилин. За той час злочинці встигли накивати п’ятами.

Кров на картинах

2

Не минуло й року, як Львів сколихнуло чергове пограбування. На цей раз у поле зору «мисливців» за старовиною потрапила Львівська галерея мистецтв. 29 квітня 1992 року, вівторок, 12.00. У галереї перебуває група школярів і ще двоє чоловіків. Згодом працівники музею за фотографіями впізнали, що саме ці дві особи були в музеї за кілька днів до нападу, у неділю. Вони здали в гардероб плащі і велику сумку, у якій, як виявилось, була димова протитанкова міна з радіоуправлінням.

«Ця міна на відкритому просторі накриває димом танки в діаметрі 300 м. Тому в закритому приміщенні я не бачив на відстані витягнутої руки, — розповідав згодом Ігор Хомин, завідувач відділу експозиції та фондосховищ галереї. — Всі кинулися гасити вогонь, як ми думали, в гардеробі, й саме в цей час було вирізано три картини. Злодії втекли через подвір’я, де на вулиці Тихій на них чекав автомобіль».

На сходах картинної галереї зловмисників спробували зупинити завідувач відділу західного мистецтва Дмитро Шелест і заступник директора з господарської частини Ярослав Волчак. Обоє загинули від куль грабіжників.

Тоді викрали полотна “Битва під Віднем” Яна Матейка та “Ноктюрн” і “Об’єднання” Артура Гроттгера. Злочинців так і не впіймали. У 2010 році кримінальну справу закрили за терміном давності.

Архівна справа

3

Однією з найгучніших серед крадіжок історичних цінностей залишається львівська “архівна справа”. У 2002-2003 роках у Центральному державному історичному архіві Львова було здійснено масове викрадення історичних документів. Йдеться про автографи класиків української літератури і науки, пергаментні грамоти 16 – 18 століть, польські метричні книги 17 століття, документи єврейської громади в Галичині, документи з історії української церкви, матеріали про революцію 1848 року і польське повстання 1863 року, карти й атласи 18 століття, фотографії часів Визвольних змагань українського народу 1918 – 1920 років. Фахівці стверджують, що попередня приблизна вартість частини вкраденого (за антикварними цінами) становить понад 6 мільйонів євро. Справа набула широкого розголосу 2004 року, однак так нічим і не закінчилась.

Украдені стародруки

4

У 2004 році працівники Національного музею ім. Андрея Шептицького, розпочавши звірку фондів відділу стародруків та рукописів, недорахувалися п’яти стародруків 16 – 17 століть. Повна звірка, яку зробили у 2010-му, шокувала – у фондах бракувало 40 кириличних стародруків і рукописів, окремі з яких побачили світ ще наприкінці 1400-х років. Викрадене числиться в авторитетних українських та навіть європейських каталогах цінних книг. Серед найцінніших експонатів, що зникли, є і книга слов’янського першодрукаря Швайпольта Фіоля. Експерти припускали, що вартість украденого оцінюється в сотні тисяч (якщо не мільйони) доларів. За час існування Національного музею таку масштабну крадіжку було скоєно вперше.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Последние новости

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: